Програма на мові Python складається з набору інструкцій. Кожна інструкція поміщається на новий рядок. Наприклад:
print(2 + 3)
print("Hello")
Велику роль в Python відіграють відступи. Неправильно поставлений відступ фактично є помилкою. Наприклад, в наступному випадку ми отримаємо помилку, хоча код буде практично аналогічний наведеному вище:
print(2 + 3)
print("Hello")
Тому варто поміщати нові інструкції спочатку рядка. У цьому одне з важливих відмінностей пайтона від інших мов програмування, таких як C# або Java.
Однак варто враховувати, що деякі конструкції мови можуть складатися з декількох рядків. Наприклад, умовна конструкція if:
if 1 < 2:
print("Hello")
В даному випадку якщо 1 менше 2, то виводиться рядок "Hello". І тут вже повинен бути відступ, так як інструкція print("Hello") використовується не сама по собі, а як частина умовної конструкції if. Причому відступ, згідно керівництву по оформленню коду, бажано робити з такою кількістю пробілів, яке кратно 4 (4, 8, 16 і т. д.) Хоча якщо відступів буде не 4, а 5, то програма також буде працювати.
Таких конструкцій не так багато, тому особливої плутанини з приводу де треба, а де не треба ставити пробіли, не повинно виникнути.
Регістрозалежність
Python – регістрозалежна мова, тому вирази print і Print або PRINT представляють різні вирази. І якщо замість методу print для виведення на консоль ми спробуємо використовувати метод Print:
Print("Hello World")
то у нас нічого не вийде.
Коментар
Для позначки, що робить та чи інша ділянку коду, застосовуються коментарі. При трансляції та виконанні програми інтерпретатор ігнорує коментарі, тому вони не роблять ніякого впливу на роботу програми.
Коментарі в Python бувають блокові і рядкові. Перед ними ставиться знак решітки ( # ).
Блокові коментарі ставляться на початку рядка:
# Вивід повідомлення на консоль
print("Hello World")
Рядкові коментарі розташовуються на тому ж рядку, що й інструкції мови:
print("Hello World") # Вивід повідомлення на консоль
Основні функції
Python має ряд вбудованих функцій. Деякі з них використовуються дуже часто, особливо на початкових етапах вивчення мови, тому розглянемо їх.
Основною функцією для виведення інформації на консоль є функція print(). Як аргумент у цю функцію передається рядок, який ми хочемо вивести:
Print("Hello World")
Якщо ж нам необхідно вивести кілька значень на консоль, то ми можемо передати їх у функцію print через кому:
print("Full name:", "Tom", "Smith")
У результаті всі передані значення склеються через пробіли в один рядок:
Якщо функція print відповідає за вивід, то функція input відповідає за введення інформації. В якості додаткового параметра ця функція приймає запрошення до вводу і повертає введений рядок, який ми можемо зберегти в змінну:
name = input("Введіть ім'я: ")
print("Привіт", name)
Консольний вивід:
Привіт Олег